Біонічний (сенсорний [ростинний]) рівень
Українська кухня (під час постів) та етнічний гербатерій
До читачів Євгенія СТЕПАНОВИЧ канд. істор. наук, ст. наук. прац. Інституту історійи України НАНУ
Розьвій держави зальежить від розьвою наційи, шо проживає на даній тьериторії, зберігаючи сьвою мову. Вчені підкреслюють, шо нація – сье є сукупність осїб, носїїв давнїх традицій, які споконвіку зберігають ся. Міцьність наційи зальежить від її духовного потьенціяльу, шо черпаєть ся з минулього. Збереженнє обрядів, традицій та зьвичаїв підтримує житїєдайність держави. Збереженнє традицій має на увазї й збереженнє національної, традиційної кухньи – рецьептів страв, шо передають ся з поколїння в поколїння. Адже (як указував акадьемік В. Вернадський) зьемна кора, шо орґанїчно зьв’язьана з біосьферою, теж ниесе́ в собі інформацію. Отся інформація передаєть ся нам. Кожен народ, вживаючи в їжу продукти, вирощені на сьвоїй тьериторії, отримує ту частину інформаційи, яка й дає йому відчуття вльасної цїльостьности. Письемні джерельа та матьеріяльні пам’ятки вказують, шо жито, пшениця, овес, просо, горох, боби бульи осьновними продуктамеи харчування людей у V ст. сьеї ери і V ст. до нашої ери. Письемні джерельа періоду Київської Руосьи засьвідчують, шо житьелї країни вживальи льняну та конопляну олїю. Розкопки підтверджують, шо тодї вирощувальа ся ше одна олїйна культура – рижі́й. Розповсюдженими й загальновживаними вважають овочеві культури – цибулю, часник, капусту, ріпу, буряк, моркву, огірки, гарбуз, диню, мак тощо. Учені вважають, шо з увезьеннєм до Вкраїни такої культури як картопля в період середньовіччя, зникльа дуже цїнна й пожи́вна для нас така овочева культура як ріпа, вирощування якої нам слїд відновити. З фруктів поширені бульи ябльука, груші, вишнї, сльиви. Наша тьериторія Зьемльи очищаєть ся в період Сонячних та Місячних затьемнень, яких – чотири на рік. Людина теж може очистити ся чотири рази на рік, дотримуючись постів, установльених хрестиянською цьерквою. (Початок передруку Передмови: з книги: “Страви української кухнї в піст” автора даної статтї)
|
Очищеннє фізичне й духовне Петро ПАНЧЕНКО акадьемік Міжнародньої Сльов’янської акадьемійи наук Нинї люде після захопльення виснажльивими дієтамеи, вживання “Гербольайфів”, ріжних “суперспалювачів жиру” тощо, вже починають задумувати ся: чи занадто ризикованих уже експериментів із сьвоїм орґанїзмом. Саме тому богато мольодї й осьобльиво лїтнїх людей зацїкавильи ся постамеи, шо віддавна допомагальи людині оздоровити ся, утримувати ся від розповнїння. А ше й – добре сиебе почувати, відкинувши ріжноманітнї ліки. Усього ж богатоденних постів чотири: Вельикий піст перед Вельикодньем, шо триває сїм тижнїв, Петрівка через тиждень після Трійцї – від трьох до шести тижнїв, Спасівка – льише два тижнї. А з 27 льистопада розпочинаєть ся піст – Пильипівка, який триває шість тижнїв. Його ше назьивають Різдвяним, бо закінчуєть ся він перед Різдвом Хрестовим. Крім того, цьерква, спираючись на перевірений столїттямеи досьвід, рекомендує і в м’ясницї постити ся щосереди та щоп’ятницї. Отже, майже 27 тижнїв, практично півроку, людина уникає вживати скорому. Погодьмо ся, кольи дбаєш упродовж року про сьвою зовнішнїсть і здоров’я, просто зникають усї потреби вживати якісь сумнівні “натурпродукти”, якшо забажаєть ся схуднути за десять днїв, бо ...очікує дольеносна зустріч. Уживання ростинних продуктів за таким чітким, зьвіреним із житїєм природи ґрафіком дозьволяльо жінцї до старости зберігати струнку поставу, гнучку спину, тонку талїю, чудову вроду. Тому й польоги наші бабусї у сьвої роки жіночої зрільости мальи швидкі, льегкі. Ви заперечите, шо сучасна жінка позбавльена чакльування годинамеи над каструльею, так зьвана “швидка їжа” заощаджує їй час, якого постійно бракує. Алье ж усї отсї сосиски, консьерви, рульетики, шо місяцямеи доставляють ся до нашого стольу, містять таку кількість шкідльивих домішок, які використовують ся задля збереження “сьвіжости”, шо варто спробувати від них відмовити ся, принаймнї обмежити себе від них. Для сьего досить льише глянути вранцї на сьвої підпухлї повіки, бодай на тиждень уникнути вживання анестезуючих і відчути, як орґанїзм тихо просить допомоги. (Початок передруку Післямови: з книги: “Страви української кухнї в піст” Євгенійи Петрівни Степанович) |
Житїє в любові
Світльана Ільїна
к.м.н., 25 років працювальа в
НДІ фармакольоґійи та токсикольоґійи,
один із найвідомійших фахівцїв
у гальузї лікувальної дієтольоґійи
Умоїй книзї з такою назьвою містять ся відомостї про застосування ростинних засобів при пробльемах в інтимному житїї.
Зробльено спробу узагальнити досьвід народньої медицини в сїй сьфері вперше у вітчизняній лїтьературі.
У людини є три гольовні орґанїчні потреби, три кити його біохемічного житїя. Сье потреба в їжі (утамовування гольоду), потреба в питві (утамовування спраги), статьева (сексуальна) потреба, бажання, пристрасть (лїбідо). Усї вони закльадені в гльубинах людського орґанїзму і всье – благо за сьвоєю природньою сутьнїстю, тому шо вони підтримують житїє, наповнюють його радїстю, дають людині біольоґічну й нервову еньерґію – осьнову її фізичної та емоцїйно-духовної сильи.
Сьвіт любови вельичезний... Кажуть, шо рани у переможцїв заживають скорійше, нїж у переможених; шо сольдати й закоханї позбавльені від хороб. ...Орґанїзм закоханих працює з дивовижною сильою й еньерґія їх набогато більша, нїж у зьвичайних людей. Любов дїє як натхненнє, мобілїзує дрімаючі сильи людини, пробуджує їх, рішуче вводить у дїю.
В ідьеалї людина завжди повинна бути такою, як у любові, кождий ерґ її еньерґійи дольає тодї усяку дрімоту, дубіння сонльивий стан. Людина поза закоханнєм – сье патальоґічно.
Столїттямеи пишуть про любов поети, фільозофи, вчені, оспівуючи її красу, нїжність, потрібність. А про те, шо повинно сприяти здоровій любові та – може лікувати її, попередити ускльаднення чи зняти їх смертельну загрозу, написано мальо. Ми пропонуємо вашій увазї засоби, даємо поради, як за допомогою того, шо росте поруч і доступне кождому, льегко приготувати, зробити сьвою любов дужою. Природа мудра, і в нїй передбачено всье – таке, яке може бути корисним людині. Слїд льише вчити ся читати, повільно перегортаючи сторінки книги Природи. На них записано – шо сприяє довгому, повному любови, житїю.
Природа – прекрасна й гармонїчна із сьвітанкамеи та заходамеи, фарбамеи юної весни та чаруючою принадою зольотої осьени, нїжною красотою лілїйи й царсьтвеної троянди – сье всье повинно стати елїксиром для любови.
У побуті українцїв чаєм назьивають відвари й настоянки (водяні витяжки з трав).
Для отримання настоянки траву слїд зальити окропом (кип’ятком), опісля – дати їй настояти ся 30-60 хв. Під час настоювання каструлю із зіллєм для зберігання тьепльа накривають.
Для отримання відвару лікарську сировину – зальити хольодною водою, поставити на вогонь, довести до кипіння й варити 10-20 хв. у закритій посудині, зати́м – остудити й процїдити.
Для приготування настоянки та відвару лікарських ростин потрібно використовувати порцеляновий (фарфоровий) або емальований посуд.
Настоянки й відвари, приготовльені в домашнїх умовах, слїд уживати в той же день. Чай з лікарських трав – пити тепльим перед прийняттєм їжи. При потребі для смаку додавати сольод.
Настоянки й відвари можна застосовувати й – назовнї.
Чим – шо лікуєть ся
(Перелїк ростин)
Аденома простати
Га́нус (аніс), Бузина Гіацинт, Кмин (тмин), Ліщина зьвичайна, Троянда, Цибуля
Сприяючі лікуванню простатиту
Береза, Больигольов, Васильки, Груша, Нарцис, Осика, Петрушка, Цибуля, Шипшина
Для лікування імпотьенційи
Аїр (льепеха), Барвінок, Больигольов, Бузок, Вельикогольовник, Вербена, Гарбуз, Горіх грецький,
Ґлід, Ґранат, Гуньба, Диня, Зьвіробій, Зозульинець, Кальган, Кльен, Копитняк, Красоля (Настурцїя),
Кріп, Льимонник, Любисток, Облїпиха, Петрушка, Півонїя, Подорожник, Польин, Розмарин,
Ромашка, Рута, Ряска, Сон-трава, Соняшник, Тальабан, Тюльпан, Фенхель, Цибуля, Чебрець,
Шовковиця, Яльовець
До сьеї ґрупи ростин бльизько стоять і ті,
шо допомагають чольовікам при “перебоях” в інтимному житїї:
Вербена, Гірчиця, Троянда, Сальат (льатук посївний), Деревій,
Зьвіробій, Кріп, Фенхель, Морква, Подорожник, Хрін, Шипшина
(Фраґментарний передрук матеріяльи з книги С.Ільїної “Житїє в любові”)