Історико-т^ьеоретичні передумови виникнення реґіональної української традиційи духовного оздоровлювання

(Публїкація фраґментів моноґрафійи Карпуна А.Л. “Ос^ьнови Духовного Оздоровл^ьення Українс^ьтва”)

А Іван відповів: “Учителю, ми бачили одного чоловіка, шо Ім’ям Твоїм демонів вигонив, і ми заборонили йо-

му, бо він із нами не ходить”. Ісус же йому відказав: “Не забороняйте, – бо хто не проти вас, той за вас”

Євангелїя від Св. Луки 9:49,50

А тих, хто ввірує[...], в Ім’я Моє демонів будуть вигонити[...], братимуть змій; а коли смер-

тодїйного вип’ють – не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, – і вони будуть здорові!

Євангелїя від Св. Марка 16:17,18

Через отсе говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, шо одержите, і сповнить ся вам

Євангелїя від Св. Марка 11:24

За КНИГОЮ Книг (С^ьвятими Писанняме^и) родовід на З^ьемлї пішов від Адама та Єви. В них бул^ьо три сини: Каїн, Авель і Сїф. Первісток Каїн народив ся у Єви від Сатани внаслїдок Її гріхопадїння (“їла плід від Змі́я”) і факту перелюбу з Ним (“до свого Адама повернулася після спілкування [пл^ьотського] із Сатаною в образі Змія”)[1]. Каїна (за те, шо Він убив с^ьвого брата Авеля) Бог із затишного (опікуваного Ним) закутку, шо примикав до райських кущів Плянети, прогнав у суворий край – з^ьемлю Нод, на схід від Едему. “Пізнїйше ся земля Нод у результаті одного з катаклізмів змістить ся до вершини Земної Осі й дасть назву всїм приполярним районам - Норд (Півнїч)”[2].

Еволюція с^ьвітових цивілїзацій у БУТТЇ (С^ьвятих Писанях) представл^ьена двома взаємоперепл^ьетеними етнічними гілкаме^и Дерева Житїя (відображення в Соціюмі подвійної спіральи молєкул^ьи дезоксирибонукл^ьеїнової кисл^ьоти – ДНК): сїфітів (нащадків Сїфа) – гіл^ькою еволюційи та каїнітів (нащадків Каїна) – гіл^ькою інволюційи. В етнодомінантах: Сїфа (“правої”) і Каїна (“лївої”) таких гіл^ьок є с^ьвої етносубдомінанти, етномедіянти і т.зв. подвійні етнодомінанти, які або підтримують с^ьвою (викорис­товуючи музичні т^ьерміни) “тональність” (етнічну гіл^ьку), або тяжіють до “відхил^ьення” чи “модулювання” у її протил^ьежність.

У першій книзї ХРОНІК (С^ьвятих Писань) список родїв до Вс^ьес^ьвітнього Потопу такий: Адам, Сїф/Каїн, Єнос/Єнох, Мал^ьел^ьеїл/Мехіаель, Мафусал^ь/Мафусаїл^ь, Л^ьамех/Л^ьамех-Каїн. Після Вс^ьес^ьвітнього Потопу – такий: Ной зі с^ьвоїми синаме^и: Симом, Хамом та Яфетом; синаме^и Яфета: Ґомером/Ґомером-Каїном, Маґоґом, Мадаєм, Яваном/Ювал^ьом, Тубал^ьом/Тубал^ьом-Каїном, Мешехом і Тирасом. Народ Мешех – нащадки єгипетського війська, відправл^ьеного до Кол^ьхіди фараоном Рамзесом ІІ, воїни якого швидко асимілювал^ьи ся, узявши шлюб із жінкаме^и кіммерійцїв, ашкеназів, вірменїв і дїйшл^ьи Вол^ьгою до місця, де розкинул^ьа ся сучасна Мос^ьква; тут вони об’єднал^ьи ся з угро-фінаме^и і створил^ьи народ мосхів – за л^ьатиною мозохів, по-давньоукраїнськи [„по-сл^ьов’янськи”[3]] – мос^ьковитів[4].

За родоводаме^и, які ведуть: від Сїфа (його нащадка – Тираса [Фіраса]) походять Українцї , а від Каїна (його нащадка – Роша [Роса]походять Ру^ос^ьи. Обидва – засел^ьил^ьи ся між Днїпром і Днїстром (Тирас, до речи, – с^ье давня наз^ьва Днїстра).

Сучасну Цивілїзацію заснувал^ьи Орії/Арії, шо прибул^ьи з півночи на нинїшню т^ьериторію України, створивши Вел^ьику Оратанїю (Оратту [за ро^ус^ьийською наз^ьвою – Аратту]), духовний ц^ьентр України, знамениту Київо-Трипільську культуру (яку відкрив В. Хвойко).

Арійське пл^ьем’я (від Каїна) несл^ьо в собі вищий інтел^ьект, який зумовив створення на З^ьемлї т^ьехнольоґій “сучасного” рільничого з^ьемлєробс^ьтва, а Орійське пл^ьем’я (від Сїфа) – найвищу духовність (ос^ьнови Хрестиянс^ьтва)[5].

Воно принесл^ьо естафету надбань Цивілїзаційи Древньої Гіпербóреї (Арктиди) допотопної (попередньої) епохи Водолїя, шо бул^ьа утворена один Пл^ьатонівський Рік назад[6] і загинул^ьа у з^ьв’яз^ьку із Вс^ьес^ьвітнїм Потопом, “викл^ьиканим” війною між Нею (Гіпербóреєю) й Атл^ьантидою (Ос^ьтання сю війну й спровокувал^ьа).

Якшо Вкраїна має духовного предка за Сїфовою етнічною гіл^ькою Гіпербóреї – імперійи С^ьвітл^ьа, то Мос^ьковія (Мос^ь-Ква – Гнил^ьа Вода [Бол^ьото]) успадкувал^ьа Каїнову етнодомінанту Атл^ьантиди (Ат-Л^ьант – З^ьемл^ьи Відпавших) – імперійи Мороку (Т^ьемноти)[7], зал^ьишки представників Якої після Потопу врятувал^ьи Ся, висадившись на т^ьериторії нинїшнього Египту і, зберігши с^ьвої знання, зашифрованими в Пірамідах та храмах с^ьвого Т^ьемного Бога ТОТА.

Упродовж викл^ьаду Духовної Традиційи України я буду богато разїв посил^ьати ся на вчення й практики Її прямих попередників – Гіпербóрейцїв та Оріїв.

Але спочатку слїд дати нарис підґрунтя (мінерального, біонічного, астрального, ментального, причинно-наслїдкового та інтуїтивного) відображення етнічної української духовности. Така проявл^ьена форма ос^ьтанньої спростить сприймання пояснень дослїд^жуваного феномену.

Почну з природнїх умов і природнїх ресурсів, якими нагородив Бог УКРАЇНСЬКУ З^ЬЕМЛЮ, відповідно духовности ЇЇ мешканцїв.

С^ье “[у]краяний” Ним для ос^ьтаннїх, вл^ьасне, Окраєць Раю на Плянеті[8] разом із Семидивним Даром.

“Вкраїні дав Ти Сїм Див – Рай...”[9] – сїм див української з^ьемлї й українського етносу[10]:

1) Унікальна стабільність етнотворення протягом десятків тисяч років.

2) Київ і Київські з^ьемлї знаходять ся в ц^ьентрі европейського трикутника структури сил^ьового поля нашої Плянети та Її людности, с^ьебто – в ц^ьентрі плянетарного етнотворення[11].

3) Унікальні природнї умови, передусїм, унікальні ґрунти.

4) Значний масив українських з^ьемель (прибл^ьизно Вінниччина й Житомирщина) з часу появи на з^ьемній кулї перших наз^ьемних ростин та перших тварин (Сил^ьурійський період) позбавл^ьений був затоплювання водаме^и морів чи океанів.

5) Повний розрив надз^ьвичайно високих ідеольоґічних засад формування с^ьвітогляду українського етносу з примітив­ними умовами житїя.

6) Чудо етнічного богац^ьтва: разом із повною спорідненістю у формуваннї українського етносу брал^ьи рівноправну участь усї п’ять нинї існуючих підрас оріїв/аріїв: індоорії/індоарії, пеласги, скитоіранцї, кельти-ґалли, тевтонцї-“сл^ьов’яне”.

7) Загадкова пасіонарність української культури, ідеольоґійи й символїки та – її прив’язаність до українських з^ьемель.

***

[1] Канигін Ю. М. Віхи священної історії: Русь-Україна. К., 2001. С. 55.

[2] Канигін Ю. Шлях аріїв: Україна в духовній історії людства: Роман-ессе. 2-е вид. К., 1998. С. 44.

[3] Сл^ьов’яне – раби. С^ье чужинська (від л^ьатинян) зневажл^ьива наз^ьва нашої народности (від англїйської л^ьексеми slave – раб).

[4] Див.: Кур А. А. Из истинной истории наших предков //Мол. гвардия, 1994. №1 та – Канигін Ю. Шлях аріїв... 2-е вид. К., 1998. Сс. 101-102). Про народ Тираса див.: там само і в Єз. ХХХVІІІ. 2. (Через лїнїю – [/] вказані етногіл^ьки Сїфа й Каїна).

[5] “Праву” Істину донесл^ьи до нас гіпербóрейцї через Оріїв, а ос^ьтаннї через с^ьвоїх Ес^ьеїв (Синів Ус^ьевишности – Сонц^ьепокл^ьонників) і Їхньої елїіти – Назареїв (Пос^ьвячених в Істину) та найгол^ьовнійшого серед Них – Посл^ьанця й Сина Божого Ісуса Хреста (див.: Дїї. ХХІV. 5). Згідно т.зв. кумрамським рукописям, знайденим 1946 року в скельній схованцї Галіл^ьейської пустел^ьи на березї Мертвого моря, Назареяме^и ставал^ьи Вол^ьхви, шо прийшл^ьи в Галїл^ьею з храмів Надднїпрянщини й Прикарпаття (Гал^ьичини). Духовне вченнє Ес^ьеїв почал^ьо проявляти себе С^ьвітови на противагу Юдаїзмови в Галїл^ьеї (побл^ьизу від міста Скіфополя) у ІV-ІІІ вв. д.н.е. (кол^ьи сюди накотил^ьа ся друга хвиля кельтсько-гал^ьичанського перес^ьел^ьення з Прикарпаття). Див.: Канигін Ю. Віхи священної історії... С. 172.

[6] Один Платонівський Рік включає всї дванадцять зодіякальних епох. Кожда з них продовжуєть ся 2145 років. (Див.: Гиперборейская вера русов /Сбор­ник. М., 1999. С. 31).

[7] Див.: там само С. 49-52.

[8] Існує в українцїв анекдотична лєґенда, за якою – кол^ьи Бог видїляв на З^ьемлї місця – де яким людям жити, то ті, шо звертал^ьи ся до Нього за с^ьим ранїйше, отримувал^ьи: найперші (“найпроворнійші”) – від найкращих надїлїв до самих (шо залишал^ьи ся) найгірших. І тут же переоповідують ся анекдотичні подробицї, пов’язані з характ^ьерними психольоґічними ознакаме^и кождого народу. А вкраїнцї прийшл^ьи до Бога останнїми (теж – із суто національно-гумористичних причин), кол^ьи вже всї сектори З^ьемлї були роздані, навіть острови. Л^ьишив ся тільки водний простір, де живуть одні риби. Поклонил^ьи ся Богови українцї: „Ми ж бо не риби, а люде, вс^ье ж таки”. І Він, “почухавши потил^ьицю”, вкраяв для них шматочок Раю зі Вс^ьевишности та “прилїпив” сю ОУКРАЇНУ на Духовній Осї З^ьемлї.

[9] Див.: мою авторську пісню-мол^ьитву: “За рідний мій козацький край” із вл^ьасного посібника – Керівниц^ьтво гуртаме^и українського народнього співу (виданого в Київі 2002 року) на сс. 223, 436-437.

[10] Див.: Братко-Кутинський О. Феномен України: Наукове дослїдженнє. К., 1996. Сс. 14-22.

[11] Згідно гіпотези трьох мос^ьковських авторів: Н. В. Гончарова, В. С. Морозова й В. А. Макарова З^ьемля має ікосаедро-додекаедричний сил^ьовий каркас, який проєктуєть ся на Її поверхнї у вигляді мережи з вел^ьичезних трикутників і п’ятикутників. (Див.: “Комсомольська правда” від 31.12.73; “Химия и жизнь”, 1974, №3; “Московский комсомолец”, 18.04.75; Наукові збірники Московського фолькльорно-етноґрафічного товариства СРСР - «Новое в физи­ческой географии», а також – «Принципы и методика природного районирования на математико-статистической основе, 1975; Зб. «Симметрия структур геологических тел». М., 1976 та пізнїйші публїкацїї отс^ьих авторів).

повернутися до змісту